День пам’яті, примирення та всенародної звитяги - 10 Травня 2015 - Сайт Гнідинської ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Петра Яцика
Четвер, 08.12.2016, 22:03


Головна Реєстрація Вихід Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
 
Меню сайту
Опитування
Оцініть мій сайт
1. Відмінно
2. Жахливо
3. Добре
4. Непогано
5. Погано
Всього відповідей: 393
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 
1
1
Головна » 2015 » Травень » 10 » День пам’яті, примирення та всенародної звитяги
20:54
День пам’яті, примирення та всенародної звитяги

    Незадовго до знаменної дати – 70-річчя перемоги над фашистською Німеччиною — Верховна Рада України ухвалила закон «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років».
   Серед іншого, цей документ запроваджує нове свято − День пам'яті та примирення, який відзначатиметься 8 травня. При цьому 9 травня залишається Днем перемоги й надалі буде офіційним вихідним днем.

 
   В державний документообіг запускається виключно термін «Друга світова війна», а термін «Велика вітчизняна» більше не вживатиметься.
При цьому держава бере на себе охорону, упорядкування та збереження пам’ятників та пам’ятних знаків із вшанування учасників та жертв війни, а Кабінет міністрів зобов’язаний створити та вести єдиний національний реєстр пам’яток Другої світової війни.
    Також депутати скасували використання радянської символіки під час пам'ятних заходів, які стосуються Другої світової війни.

    Ухвалення цього закону нарешті дозволило українському народу власним розумом, а не за вказівкою з Кремля, оцінити події Другої світової війни та визначити своє місце в них. Адже українці, фактично позбавлені власної державності, були поза їхньою волею втягнуті у шестирічну криваву веремію, призвідцями якої стали одіозні Йосип Сталін та Адольф Гітлер.
    Отож маємо пам’ятати, що українці найпершими з усіх європейських народів вступили у збройний поєдинок з нацизмом. Трапилось це 15 березня 1939 року, коли крайовий сойм обрав президентом Карпатської України Августина Волошина та затвердив державні символи: синьо-жовтий прапор, гімн «Ще не вмерла Україна» та герб – тризуб св. Володимира Великого у сполученні з крайовим гербом. Того ж дня Угорщина запропонувала уряду Волошина включити територію Карпатської України до її складу. Після категоричної відмови угорці розпочали наступ. Кульмінацією протистояння став бій на Красному полі 16 березня 1939 року. Тут українські добровольці чинили опір регулярній угорській армії. Проте вже ввечері столиця Карпатської України – місто Хуст – було захоплене союзником Німеччини.
    Пам’ятаймо й те, що під час Другої світової війни більшість українців боролася на боці Об’єднаних Націй, тобто антигітлерівської коаліції.
    Маємо знати, що війна розпочалася для України 1 вересня 1939 року. 120 тис. українців воювали проти вермахту у складі Війська Польського. Переважно це були польські громадяни, які походили з Галичини та Волині, що входили до складу тодішньої Польщі.

    Крім того, на польській службі перебували кілька десятків ветеранів українських армій 1917-1920 років. Ці офіцери також захищали Польщу в 1939 році.
    17 вересня 1939 року східний кордон Польщі перетнула Червона Армія. Так у Другу світову війну вступили радянські українці. На жаль, як союзники фашистської Німеччини.
    Чимало українців змушені були воювати на боці СРСР проти Фінляндії у 1939-1940 роках.
 
   Ніколи не слід забувати, що понад 6 млн українців воювали у Червоній армії під час німецько-радянської війни 1941-1945 років, а також влітку 1945 року вони в складі радянських військ брали участь у розгромі Японії. Отож, хвастлива заява Владіміра Путіна, що Росія сама, тобто без українців та інших народів тодішнього СРСР, могла розгромити фашистські орди, є відвертою брехнею.
   Маємо пишатись, що на фронтах від Атлантики до Тихого океану, від Норвегії до Єгипту українці перебували у складі збройних сил США (80 тис.), Британської Імперії (45 тис.), Франції (6 тис.) та інших держав. Переважно це були представники української діаспори цих країн.
    Нарешті повинні усвідомити і всю правду про Українську Повстанську Армію, яка боролась за незалежність і волю України проти трьох військових потуг – Вермахту, польських збройних формувань і Червоної армії. Протягом 1942–1950-х років через її лави пройшло близько 100 тис. українських патріотів.

В наших душах і серцях навічно має закарбуватись спомин про гнідинців, що відстоювали рідну землю в смертельному двобої з нацизмом. Аби схилити голову перед їхньою світлою пам’яттю, бо ж серед живих залишились одиниці, і зібралась гнідинська громада 9 травня 2015 року біля сільського меморіалу. Організатором заходу була сільська рада, а найактивнішу участь у ньому взяли учні та вчителі місцевої школи, самодіяльний вокальний ансамбль «Калинонька» і сільський духовий оркестр. Звучали слова та мелодії про війну, що завершилась 70 років тому, линули вірші та пісні і про війну нинішню, дійсно Вітчизняну, яку Україна веде проти російських загарбників та їхніх найманців-сепаратистів на Донбасі. Символічно, що серед присутніх на святі був і Михайло Станіславович Черенков – один із легендарних захисників Донецького аеропорту.
    Сільський голова Олександр Лазаренко повідомив, що в результаті пошукової роботи були відновлені імена трьох десятків гнідинців, які наклали своїми головами в роки війни, але в силу різних обставин не були занесені до сільського скорботного реєстру, і доручає Миколі Івановичу Борисенку, племіннику загиблого Федора Володимировича Борисенка, та учням школи Дарині Ковбасі, Марії Буркацькій і Олександру Галатенку зняти біле полотнище з напередодні встановленої біля підніжжя пам’ятника гранітної плити. На ній викарбувані імена полеглих від рук фашистських загарбників:
Білойван Валентин Хомович,
Білойван Володимир Якимович,
Білойван Єраст Кузьмович,
Білойван Корній Зосимович,
Борисенко Федір Володимирович,
Босий Денис Васильович,
Босий Дмитро Сергійович,
Галатенко Андрій Ничипорович,
Галатенко Іван Михайлович,
Галатенко Карпо Михайлович,
Галатенко Федот Артемович,
Гелевешко Євлах Савович,
Гойстер Григорій Дементійович,
Коваль Іван Остапович,
Ковбаса Павло Овсійович,
Кошарний Петро Панасович,
Кошарний Юхим Семенович,
Лазаренко Григорій Микитович,
Маринченко Григорій Кирилович,
Онищенко Дмитро Захарович,
Придиба Петро Остапович,
Рой Йосип Потапович,
Рой Іван Дементійович,
Ромась Григорій Улиянович,
Середа Іван Григорович,
Стріха Михайло Антонович,
Яременко Сава Васильович,
Придиба Уляна Михайлівна,
Придиба Василь Григорович,
Придиба Наталія Григорівна,
Омельченко Семен Іванович,
Вєрєнков Микола Федорович.

    На плити від дорослих і дітей лягають квіти, гори квітів – бузку, тюльпанів, троянд… То наша шана і пам’ять… Пам’ятаємо і перемагаємо!

   А напередодні величних днів біля 250 учасників та дітей війни, чорнобильців, учасників бойових дій та воїнів-учасників АТО отримали від сільської ради грошову допомогу на загальну суму 157 тис. грн.
    Зазначимо, що гнідинці продовжують жертвувати кошти на підтримку українського війська. Вразив своїм вчинком Валентин Борисович Федоров, що належить до категорії дітей війни. Отримавши матеріальну допомогу в розмірі 500 грн, він відразу ж передав її на зміцнення нашої армії. Ось імена тих, хто останнім часом долучився до числа доброчинців:

497

Кулага Ірина Миколаївна

100,00

498

Польовик Оксана Петрівна

200,00

499

Єліпашева Алла Миколаївна

200,00

500

Баханський Микола Максимович

100,00

501

Федоров Валентин  Борисович

500,00

   Таким чином загальна сума пожертвувань збільшилась ще на 1100 грн і становить нині 105043,00 грн.


Василь Галатенко

Переглядів: 251 | Додав: school | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
БК© 2016
календар
«  Травень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Пошук по сайту
Контакти
08340
Київська область
Бориспільський р-н
с.Гнідин,
вул. Заводська 7
т/ф.(045 95)4-11-43 директор

4-16-09 секретар
4-16-08 заступники
4-16-11 бухгалтерія
4-16-10 каб.інформатики

Пишіть нам!