«Догорає осені свіча» - 28 Листопада 2015 - Сайт Гнідинської ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Петра Яцика
Субота, 03.12.2016, 11:34


Головна Реєстрація Вихід Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
 
Меню сайту
Опитування
Оцініть мій сайт
1. Відмінно
2. Жахливо
3. Добре
4. Непогано
5. Погано
Всього відповідей: 393
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 
1
1
Головна » 2015 » Листопад » 28 » «Догорає осені свіча»
00:54
«Догорає осені свіча»


    Буяння фарб золотої осені розлили по землі багряним океаном. Легкий подих вітру лагідно пестить жовтогаряче листя. В тихій шепіт осінньої пори вплітаються звуки дощу – це лунає чарівна музика осені. Барвисті пейзажі осені відобразилися у творчості поетів, письменників, художників, стали джерелом натхнення для композиторів. Саме ця пора року надихала створювати хвалебні гімни коханню, оспівувати найчистіше і найсвітліше почуття, яке звеличувало людину, робило її найщасливішою. Хвала тобі, о любове! Зігрівай наші душі і входь яскравою зіркою в наше життя.
   Саме темі кохання і присвячувався традиційний вечір, що кожного року відбувається у Гнідинській ЗОШ імені Петра Яцика під поетичною назвою «Догорає осені свіча…» Так починається романс, слова до якого написала директор школи Ніна Григорівна Кудько, а музику створив заслужений артист України Анатолій Самійлович Маринченко. Підготувати його випала честь учням 9-го класу, які намагалися донести до кожного серця тихі мелодійні звуки музики кохання, поринувши у прекрасний світ поезії, лірики, прози, зігріти душі теплотою яскравих відчуттів і хвилювань.
   Урочисто прикрашена зала, піднесений настрій, романтичні, чарівні дівчатка старшокласниці, сором’язливі юнаки, вчителі, батьки - всі в очікуванні дійства.

На сцені Він і Вона
- Згаси мій зір – я все ж тебе знайду,
Замкни мій слух – я все ж тебе почую,
Я і без ніг до тебе домандрую,
Без уст тобі обітницю складу…


   Він – Ігор Чумак, учень 9-го, класу в діалозі про кохання передає вірність почуття, бажання життя, вічності кохання.
  Вона – Божок Катерина, учениця 9-го, класу, ніби дає відповідь…, передає почуття, потаємні, найсокровенніші таємниці серця через поезію Ліни Костенко
«Розкажу тобі думку таємну, дивний здогад мене обпік, я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, на вік і минатиме час, нанизавши сотні вражень, імен і країн, - на сьогодні, на завтра, на завжди! – ти залишишся в серці моїм…»

   На сцену під чарівну музику виходять ведучі Станіслав Волощук та Оксана Шевченко (дев’ятикласники). Відповідальна роль лягла на плечі ведучих, адже донести до кожного серця музику кохання – справа не легка. Продовжує вечір ліричною піснею «Ніч яка місячна» (слова Михайла Старицького, музика Миколи Лисенко) учень 9-го класу Ігор Чумак. Музика осіннього вальсу супроводжує закоханих, їх роль виконують Надія Лазаренко та Євген Мельникович (9 клас).
Надія:
«Очима ти сказав мені: люблю,
Душа складала свій тяжкий екзамен
Мов тихий дзвін гірського кришталю,
Несказане лишалось несказанним.»
Євген:

«Я хочу знати, любиш ти мене, чи це вже сон, який уже не сниться?»
Так переплелися ліричні рядки поезії Ліни Костенко.

    Кохання – легке, витончене, крихке, саме так передала його у своїй акробатично-танцювальній композиції Анна Курнишова.
«Вона прийшла заквітчана і мила,
І руки лагідно до мене простягла,
І так чарівно кликала й манила,
Такою ніжною і доброю була,
Прийшла любов непрохана й неждана -
Ну як мені за нею не піти?»

    Так передає перше кохання учень 9-го класу Андрій Козирєв через поезію Василя Симоненка. Тихі, ліричні, мелодійні звуки бандури наповнили залу мелодією «Журавки», яку виконав Ігор Чумак.
   Кохання.. Вічне почуття… У всіх народів і у всі часи. І хоче б якою мовою про нього говорили, всім і повсюди воно зрозуміле, тому, що торкається найтонших струн людської душі. Лірику кохання мовою оригіналу передають учениця 9-го класу Анна Курнишова та вчителька англійської мови Олена Валентинівна Корбут через поезію Вільяма Шекспіра і Джона Байрона.

    Звучить пісня англійською мовою у виконанні вчительки Ганни Володимирівни Сукач. Про кохання, найкраще з почуттів, дарованих людині Богом сказано багато щирих, захоплюючих слів, створено найчудовіші картини, складено найліричніші мелодії. Серед них пісня Володимира Івасюка «Жовтий лист» у виконанні учнів 10-го класу Тараса Тригуби та Яни Тіпи.
   Кохання одухотворює людину, робить кращим і змістовнішим її життя, наповнює світлою, ніжною радістю, дарує красу почуттів. Звучить лірична музика Олексія Захаренка, що супроводжується картинами відео, на сцені Він і Вона (Ігор Чумак і Катерина Божок) з поезією Ірини Конош «Хочеш я буду приходити…»
   Кохання…пристрасне й жагуче. Воно часто не гине навіть у серці безнадійного закоханого.
   Поезію Людмили Абраменко «Навіяне дощем» читає учениця 11 класу Анна Козинець.

   Вічна загадка любові, вічні відтінки людських стосунків були в центрі поетів і письменників. Кохання – це та таїна, що давала ім. поштовх до творчості, силу й живлячу наснагу творити справжні шедеври. Драма Тараса Шевченка «Назар Стодоля» - твір про велике кохання та благородство. Назар – український козак, мужній, хоробрий, справедливий, кохання для нього дорожче всього на світі. Його роль виконав учень 10 класу Тарас Тригуба.
    Галя – наречена Назара, втілення народного ідеалу дівчини, сповненого жагучого бажання бути поряд з коханим попри всі перешкоди в житті, її роль виконала учениця 9- го класу Надія Лазаренко.
   Стеха – ключниця Галі, її роль майстерно виконала учениця 9-го класу Оксана Шевченко. Почуття чарівної юності передає у своєму монолозі Євген Мельникович «Юнак і дівчина, і зорі, і каштани… В руці рука – і дужче серця стук. Оті зберіг би в світі я кайдани – кайдани сплетених любов’ю рук».
   Тему кохання продовжує у своєму монолозі Анна Курнишова під романтичну музику з відеокліпом композитора Джованні Марраді «Ти у ві сні сказав мені … Кохаю».
   Як народжується кохання? З першим поглядом? З посмішкою? З першим вальсом? Сучасний танок наповнює зал бадьорістю, створює атмосферу відвертості, доброзичливості, гарного настрою.
   Цю танцювальну композицію, виконану у сучасному стилі показують учні 9-го класу: Катерина Божок, Надія Лазаренко, Оксана Шевченко, Андрій Козирєв, Ігор Гелевешко та Ігор Чумак. Композиція підготовлена під керівництвом молодого хореографа Павла Борисовича Палаути.
    Кохання. Різні віки, різні мови… все різне. Єдине – кохання!
   І все-таки хочеться чути від коханої ті чарівні й найдорожчі слова, найкращі слова і щоб не одне-два, а багато і завжди. Не вірите? Тоді послухайте.

   На сцені учні 8-го класу – Аліса Нечитайло, Андрій Маринченко, Катерина Курнишова, Артем Босий зі сценкою «Осінні діалоги». Юні актори вміло, весело, замріяно передають почуття першого шкільного кохання, з надією його єдиного на все життя.
   Кохання - це чаша, наповнена краплинами радощів і страждань, надій і розчарувань. Цю тему розкриває Анна Гуль учениця 11 класу поезію Ліни Костенко «Світлий сонет», яка супроводжувалась неповторною ліричною музикою композитора Джованні Марраді з відео сюжетом.
   Наче підтвердження теми звучить пісня Святослава Вакарчука у виконанні Ігоря Чумака «Така, як ти».
   Він і вона… Кохання і ніжність,відчай і розлука – це вічні теми поезії.
   Воно – «вогонь і лід», поезія і природа, воно, як пісня, без кінця та краю, що лине над безкраїми степами, як біг струмка, як грім і блискавиця, як зірка, квітка, що вража сміливця красою й простотою водночас, ці найпотаємніші слова звучать у монолозі учня 9-го класу Андрія Вронського. Продовжує тему кохання Валентина Михайлівна Гелевешко - вчителька початкових класів з піснею «Відпусти» Ренати Штірель.
   Прекрасні картини осені постають у супроводі поезії Ліни Костенко, яку виконує Марія Гуща, учениця 10-го класу.
«Осінній день березами почавсь.
Різьбить печаль свої дереворити.
Я думаю про тебе весь мій час.
Але про це не треба говорити.

Хай буде так, як я собі велю.
Свій будень серця будемо творити.
Я Вас люблю. О як я Вас люблю!
Але про це не треба говорити».
Гаснуть останні сонячні промені.

    Згодом на землю приходить ніч, і окутує все своїм сном. Не спить лише кохання – єдине, що у нерозгаданому вічному лишається завжди юним, завжди трепетним, завжди прекрасним. Старішає не воно – старішають люди. А кохання, покинувши байдужих, обдаровує радощами тих, хто хоче і вміє любити. Кохання – то самопожертва, то вічна людська краса. Поезію Миколи Луківа «Не повертайтесь на круги своя» читає вчитель фізичного виховання Василь Гнатович Митяй.
   «Кохання всесильне, і не має такого народу, який не складав би пісень або сказане про почуття, перед якими безсилі мори і гори, відстань і час, сили природи і людини. Але ж ми українці, народ, що вміє по-справжньому кохати і співати. Згадав і самому захотілося почути гарну українську пісню» - повідомляє учень 9-го класу Ігор Гелевешко.

   Вчителька музики Леся Андріївна Васик, виконала улюблену пісню багатьох українців «Черемшина» (музика Василя Михайлюка, слова Михайла Юрійчука). Любов, таємнича і загадкова, стояла і стоїть біля витоків тих миттєвостей, коли в душах виникає щось незбагненно живе, викликає подив і захоплення, вводить до світу краси та величі.
Продовжує тему кохання учениця 8 класу Надія Погорелюк композицією «Лілея (автор Тарас Григорович Шевченко)
   Балада супроводжується музичною композицією Мирослава Скорика.
Любов… Солодка, мов мед і гірка, мов полин – трава. Серед ураганів життя і штормів долі можуть розійтися стежки, що тільки-но з’єдналися, навіки розімкнутися руки, що так і не стигли переплестися.
   Під музичну композицію Франца Шуберта звучить вірш Альфреда де Мюссе «Ніколи», якого читає учень 11 класу Микита Малов.
Кохання і любов – категорії вічні. Попри всі будні, незлагоди, попри всі катаклізми, у світі володарює чистота, чесність, гідність і любов.
   Підтвердженням цього є пісня у виконанні вчительки початкових класів Олени Валеріївни Глухенької «Цвіте калина» (слова і музика Ірини Федишиної).
Кохання - не просто прекрасне почуття, воно найтендітніше, чисте, витончене, як кришталь і таке ж крихке…
   Хай кожного з нас на стежині кохання супроводжують взаємність, вірність та любов.
   На позитивній ноті закінчують свій виступ дев’ятикласники, виконуючи пісню «Все буде добре» (слова і музика Святослава Вакарчука).

   Вечір приніс позитивний настрій, задоволення присутніх.
Велика подяка вчителям української мови та літератури Вірі Іванівні Беник, Вікторії Василівні Архипчук та вчителю музики Лесі Андріївні Васик. Подяка учню 11 класу Борису Шапку, учням 9-го класу – Євгену Мельниковичу та Андрію Вронському за технічну підтримку. Дуже раді були бачити на святі батьків учнів 9 класу – Лазаренко Тетяну Володимирівну, Козирєву Антоніну Яківну, Шевченко Ірину Миколаївну. Будьте коханими та кохайте!

 


Вікторія Володимирівна Мазуренко,
автор сценарію, класний керівник 9 класу.

Переглядів: 175 | Додав: school | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
БК© 2016
календар
«  Листопад 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Пошук по сайту
Контакти
08340
Київська область
Бориспільський р-н
с.Гнідин,
вул. Заводська 7
т/ф.(045 95)4-11-43 директор

4-16-09 секретар
4-16-08 заступники
4-16-11 бухгалтерія
4-16-10 каб.інформатики

Пишіть нам!