Вівторок, 12.12.2017, 18:04


Головна Реєстрація Вихід Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
 
Меню сайту
Опитування
Оцініть мій сайт
1. Відмінно
2. Жахливо
3. Добре
4. Непогано
5. Погано
Всього відповідей: 393
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 
1
1
Головна » 2017 » Червень » 26 » Готуємось іти в дорогу від шкільного світлого порогу
22:29
Готуємось іти в дорогу від шкільного світлого порогу


   Заголовок ми запозичили зі сценарію святкового вечора, на якому 24 червня 2017 року прощались із Гнідинською ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Петра Яцика п’ятнадцять випускників її 26 випуску. Красиві юнаки та дівчата (коли тільки встигли вирости) востаннє, до моменту вручення директором атестатів про повну середню освіту, мали можливість упродовж кількох хвилин ще відчувати себе школярами, а отримавши освітній документ, немов за порухом чарівної палички, під пильними поглядами усіх присутніх у залі перетворювались на дорослих самостійних людей. Щоправда, переходу через невидиму лінію, яка відділяє дитинство від дорослості, вони ще не відчули. Відчують завтра, післязавтра, коли відкривши уявну валізу із багажем, накопиченим за одинадцять шкільних років, не знайдуть інструментарію, необхідного для самостійного розв’язання тієї чи іншої житейської проблеми. Але ж не можна запастись готовими шаблонами поведінки на усі випадки життя. Важливіше інше. Воно прозвучало в словах директора школи.
   Ніна Григорівна Кудько говорить, що клас цей, посеред інших, виділяла активна громадська позиція, бажання учнів бути причетними до суспільно значимих справ села. І ми можемо підтвердити, що цьогорічні випускники (не за примусом, а за покликом юнацького сумління) брали активну участь у побудові пам’ятника Тарасу Шевченку, в реалізації проекту зі вшанування світлої пам’яті Юрія Вербицького і всього воїнства Небесної Сотні, у багатьох акціях, спрямованих на підтримку наших героїв-захисників від московської навали, у заходах з благоустрою рідного села. На рівні своїх сил і можливостей, звичайно. А це означає, що педагогічному колективу вдалося озброїти своїх вихованців алгоритмом поведінки в дорослому житті, поведінки, суть якої сконцентрована в короткій фразі «а хто, якщо не я?». Тому й не дивно, що того вечора кожен випускник отримав не лише атестат, а ще й грамоту дирекції школи за активну участь у громадському житті шкільної родини та усієї сільської спільноти. Отримали вони й книгу патріота, громадського діяча, співака і публіциста, «голосу» двох Майданів Володимира Гонського «Людина і нація». Вона буде нагадуванням про жертовний шлях національно-визвольних змагань в Україні, про місце кожного українця в тій боротьбі, нагадуванням про Помаранчеву Революцію та Революцію Гідності (хоч книга й побачила світ у 2012 році), а ще своєрідною засторогою для тих, хто лише вступає у самостійне доросле життя, від можливої втрати у житейській круговерті власних честі та гідності. Сценарій випускного вечора був побудований таким чином, що надав випускникам можливість пригадати найцікавіші моменти свого шкільного життя та в рамках літературно-музичної композиції показати їх присутнім, отримавши у відповідь дружні аплодисменти. Знаковою тут стала виконана Тарасом Тригубою та Іллею Коцюбою пісня Кузьми «Скрябіна» «Сам собі країна», з її глибокими за змістом словами:
  «Не стидайся – то твоя земля,
  Не стидайся – то Україна.
  Добре там є, де нас нема.
  Стань для батька нормальним сином».
    Випускники дякували за турботу батькам, за навчання та виховання – вчителям: першій вчительці Ользі Гнатівні Маринченко, класному керівнику Вірі Іванівні Беник, директору школи Ніні Григорівні Кудько, її заступникам – Тетяні Василівні Білій і Любові Василівні Прядко та всьому педагогічному колективу і обслуговуючому персоналу. Найперше ж вони подякували за чисте небо над головою та можливість жити і навчатись у вільній Україні усім борцям за її незалежність, воїнам-визволителям, які перемогли фашизм у 1945 році, українським бійцям, що в наші дні стіною стали на шляху російських агресорів на Сході України. До підніжжя пам’ятника Герою Радянського Союзу Івану Хотовичу Кравченку від вдячної юні лягли квіти. Перед далекою дорогою близькі люди завжди щось радять подорожньому. А тут на випускників чекає не просто дорога, а ціле життя. Тому такими доречними були настанови, мовлені від усіх матерів і батьків Оксаною Лео- нідівною Шевченко. Свої пісенні вітання подарували їм учасниці сільського самодіяльного вокального ансамблю «Родина» разом з керівником Віталієм Вікторовичем Сахацьким. Поблагословив юнаків та дівчат на добрі справи настоятель гнідинського Свято-Микола-ївського храму Української православної церкви Київського патріархату отець Михаїл. Передав щирі вітання учорашнім одинадцятикласникам і Гнідинський сільський голова Олександр Йосипович Лазаренко, який через об’єктивні причини не зміг бути присутнім на урочистостях.
   І ось з’являється простелена батьками традиційна рушникова доріжка. Під мелодію вічної і зворушливої «Рідна мати моя» випускники один за одним вирушають у незвідане доросле життя. Нехай же щастить Аліні Безсоновій, Анастасії Гайдар, Андрію Гапоненку, Олександру Галатенку, Дмитру Гончару, Марії Гущі, Анні Довгай, Софії Козярській, Іллі Коцюбі, Анні Крикун, Яні Тіпі, Тарасу Тригубі, Каріні Чайці, Семену Чумаку та Вікторії Шевченко досягти змальованих юнацькими фантазіями життєвих вершин. Нехай їхнім наставникам-учителям вистачить педагогічного хисту, здоров’я та наснаги кожного наступного року відправляти в самостійний життєвий політ своїх вихованців-журавлят.
Тут можна було б поставити виразну позитивну крапку. Але не даремно в Україні кажуть, що іноді до діжки найякіснішого меду ні з того ні з сього несподівано потрапляє ложка дьогтю. Ось тільки ніхто не придумав, як зробити так, щоб отой дьоготь та не змішувався із цілющим продуктом, зібраним невтомними бджолами-трудівницями, і не робив його непридатним для споживання. У нашому випадку такою ложкою дьогтю-отрути стало запрошення батьками, які відповідали за організацію другої, неофіційної, частини випускного вечора, ведучої, що послуговувалась лише мовою російських агресорів і загарбників та ще й проводила конкурси доволі сумнівного змісту. Подібні дії батьків зводять нанівець багаторічну учительську працю, спрямовану на виховання молодих українських патріотів і заслуговують на осуд усіма свідомими українцями.

 

 

Василь Галатенко

Переглядів: 73 | Додав: school | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
БК© 2017
календар
«  Червень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Пошук по сайту
Контакти
08340
Київська область
Бориспільський р-н
с.Гнідин,
вул. Заводська 7
т/ф.(045 95)4-11-43 директор

4-16-09 секретар
4-16-08 заступники
4-16-11 бухгалтерія
4-16-10 каб.інформатики

Пишіть нам!