На Тарасовій горі - 15 Квітня 2014 - Сайт Гнідинської ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Петра Яцика
Четвер, 08.12.2016, 04:04


Головна Реєстрація Вихід Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
 
Меню сайту
Опитування
Оцініть мій сайт
1. Відмінно
2. Жахливо
3. Добре
4. Непогано
5. Погано
Всього відповідей: 393
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 
1
1
Головна » 2014 » Квітень » 15 » На Тарасовій горі
20:09
На Тарасовій горі


   У кожного народу є святині, до яких не заростають стежки. Одним з таких священних місць стало для мільйонів людей усього світу місто Канів, яке назавжди поєдналося з ім’ям великого українського поета і художника Тараса Григоровича Шевченка, з місцем його вічного спочинку – Тарасовою горою. Уже більше 150 років сюди їдуть і йдуть звідусіль туристи.
   Вшановуючи пам'ять Великого Українця в ювілейний рік від дня його народження, група учнів 8-11 класів Гнідинської школи, класні керівники Віра Іванівна Беник, Марія Михайлівна Хамандяк, заступник директора з виховної роботи Любов Василівна Прядко та голова батьківського комітету 8 класу Оксана Володимирівна Тригуба 5 квітня відвідали Шевченківський національний заповідник, який створений відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСФ від 21.11.1989 року на базі існуючого Канівського державного музею-заповідника Т.Шевченка.
   До Шевченківського меморіалу на Тарасовій горі входить могила та пам’ятник, Державний музей Т.Шевченка, відкритий 18 червня 1939 року до 125-річчя від дня народження поета і художника, музей «Тарасова світлиця», відкритий 1 серпня 1991 року. За архівними документами, малюнками, світлинами відтворено українську хату під солом’яним дахом. В одній кімнаті експонуються меморіальні речі народного музею, а в другій – жив хранитель Шевченкової могили Іван Ядловський.
 
  Згідно із заповітом, поета поховали на високій дніпровській кручі, яку з того часу названо Тарасовою горою. У 1939 році тут встановлено найбільший в Україні пам’ятник Шевченкові.
   До кожного, хто зупиняється, аби вклонитися дорогій могилі, поет промовляє викарбуваними словами: Свою Україну любіть, Любіть її…Во время люте, В остатню тяжкую минуту За неї Господа моліть.
   Тут особлива атмосфера, оповита світлою пам’яттю Великого Кобзаря. Це відчувають вчителі та учні, покладаючи квіти на могилу, а також коли вслід за екскурсоводом проходять залами музею, коли розглядають експонати у виставковому залі, коли завітали до Шевченкової світлиці.
   Чотири години перебування на території заповідника залишили незабутні враження. Ось деякі з них:
 
 «Сподобалося все, без винятку. Найперше, це музей Т.Шевченка. Я слухала екскурсовода дуже уважно, щоб не пропустити жодної деталі з життя митця. Здивували картини Тараса –художника, вразили полотна тих, хто вшанував пам'ять поета, ілюструючи «Кобзар».
   Незабутнє враження справила на мене Тарасова гора, пам’ятник на могилі. А ще сподобалися мальовничі краєвиди Канівського моря. Для мене Канів став, тим місцем, куди потрібно поїхати, подивитися і закохатися…»

 

(Надія Погорелюк, 6 клас)


   «Наш клас зрадів, коли Віра Іванівна запросила поїхати до Канева. Коли я перебував на Чернечій Тарасовій горі і в музеї, мене переповнювали патріотичні почуття. Вийшовши з музею, побачили табличку «Тиха зона», всі позамовкали, наче не хотіли потривожити Тараса Шевченка, що задумливо дивився на Дніпро. І ще я подумав про те, що ми маємо самі творити майбутнє і, може, нас пом’януть «незлим тихим словом.»»

 

 

(Олександр Шестаковський, 11 клас)


  

 «Поїздка в Канів мене надзвичайно вразила. З усієї екскурсії я дізналася багато невідомих фактів з біографії Т.Шевченка.
   Могила Шевченка має якусь особливу енергетику, відчувається спокій, умиротворення. Вражають мальовничі схили Дніпра. Відразу згадуються рядки з Тарасового «Заповіту»: «…щоб лани широкополі і Дніпро, і кручі було видно», коли стоїш біля підніжжя могили і разом з поетом, що навіки застиг на гранітному постаменті, дивишся в далечінь.
   Я обов’язково повернуся у це місце з сім’єю.»

 

 

(Яна Капустіна, 11 клас)


 

  Заступник директора по науковій роботі Шевченківського заповідника Світлана Анатоліївна Брижицька на згадку про зустріч вручила всій нашій групі тематичні буклети та ювілейні календарики.
   І ось ми повертаємося додому. Трішки втомлені, але схвильовані, задоволені, що поїздка вдалася.
   На завершення хочу щиро подякувати батькам Тараса Тригуби, Володимиру Михайловичу та Оксані Володимирівні, які допомогли організувати поїздку (подбали про автобус) і цього вихідного дня, не рахуючись із власним часом, турбувалися, щоб ніщо не стало на заваді нашій подорожі.

 

Віра Іванівна Беник,
вчитель української мови та літератури
Гнідинської школи
Переглядів: 339 | Додав: school | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
БК© 2016
календар
«  Квітень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
Пошук по сайту
Контакти
08340
Київська область
Бориспільський р-н
с.Гнідин,
вул. Заводська 7
т/ф.(045 95)4-11-43 директор

4-16-09 секретар
4-16-08 заступники
4-16-11 бухгалтерія
4-16-10 каб.інформатики

Пишіть нам!