Провісник нового життя - 15 Березня 2013 - Сайт Гнідинської ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Петра Яцика
Четвер, 08.12.2016, 22:07


Головна Реєстрація Вихід Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
 
Меню сайту
Опитування
Оцініть мій сайт
1. Відмінно
2. Жахливо
3. Добре
4. Непогано
5. Погано
Всього відповідей: 393
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 
1
1
Головна » 2013 » Березень » 15 » Провісник нового життя
23:16
Провісник нового життя

    В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє людство. До них належить й ім’я великого українського поета – Тараса Григоровича Шевченка. Весь свій могутній талант він присвятив служінню народові. «Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури». Тому й не дивно, що сам поет писав: «Історія мого життя становить частину історії моєї Батьківщини».
    Березневий ранок, святково прибраний стіл, вишиваний рушник, на столі портрет Шевченка, «Кобзар» – книга людської правди, твори Шевченка, запалена свічка, квіти. Учні Гнідинської школи вишикувались на традиційну святкову лінійку, присвячену Дню народження Кобзаря.
    Щовесни, коли тануть сніги
    І на рясті засяє веселка,
    Повні сили й живої снаги,
    Ми вшановуєм пам'ять Шевченка.
    Тарас Шевченко – провісник нового життя, народний пророк, титан духу, один з тих, хто відверто закликав народ: «…. Вставайте, кайдани порвіте».
    Тяжким було дитинство Кобзаря: «В похилій хаті край села,
    Над ставом чистим і прозорим
    Життя Тарасику дала
    Кріпачка-мати, вбита горем».
    Сину мій, прости, що доля твоя буде тяжкою, бо народжений ти невольником-кріпаком. Сину мій, моя дитино! Яким воно буде, твоє майбутнє? Чи матимеш кусень хліба, свою господу, стріху над головою?
    Коли Тарасові було 8 років, його віддали в науку до дяка. Учитись йому подобалось, але не довго тривала ота наука. Коли хлопцеві виповнилось 9 років, від тяжкої праці померла його мати. Батько одружився вдруге та скоро помер і сам. Осиротівши, Тарас пішов у найми, згодом ставши козачком у пана Енгельгардта. Нині важко уявити, що сталося б з юнаком, з його геніальним поетичним талантом, художнім хистом, якби не було в його житті 22 квітня 1838 року.
   Застав при малюванні раз
   В саду його Сошенко.
   Поміг, щоб вільним став Тарас,
   Щоб вчитись став Шевченко.

   Його впізнали малярі,
   Хвалили вдале діло,
   Але злякалися царі:
   Він вірші пише сміло.

   Бо в віршах тих розповідав,
   Як добре вільним бути,
   Яка невольникам біда,
   Як гнобить ворог лютий.

   Які степи, який Дніпро
   І українські люди.
   Як переможе ще добро
   І весело всім буде.

   Шевченків Кобзар – безсмертна книга українського народу. У творах поета переплелися долі кріпаків з долею неньки-України, боротьба за щастя і волю. Кобзар зібрав кожну сльозинку, найменший стогін зболеної душі кріпака. Духовну велич і красу українського народу він підніс на щонайбільшу височінь, чим збагатив увесь світ.
   Шанують люди Шевченка, знають його творчість, співають його пісні (понад 200 творів покладено на музику) і пісні про нього.

   У виконанні учня 6-го класу Ігоря Гелевешка звучить пісня «Зоря моя вечірняя».

   Провіснику волі, великий титане,
   Справдилися думи твої.
   Прийміть же данину любові і шани
   Од вольних синів нової сім’ї.

   Все йде, все минає…. Та залишається пам'ять, добра слава про людей, що мандрують у світи в пошуках краю землі, у пошуках істини і правди. Здається, все ми знаємо про Тараса Шевченка, та все ж знову відкриваємо для себе щоразу іншого, нового поета. Перші кроки якого були звернені до пошуку залізних стовпів, що підпирають небо. Такою мандрівкою було все його життя, тільки не до залізних стовпів, а до воріт волі, які він прагнув відчинити перед собою, не шукаючи хитрих, уже протоптаних доріг, без облуди і лукавства, з чистим серцем, як серце дитини.

   Сьогоднішній день – це справжнє свято Кобзаря, його вічної, нев’янучої творчості, полум’яного слова. Коли нам важко та смуток гризе душу, припадімо спраглими вустами до цілющого джерела шевченкової поезії, щоб знову відчути силу жити для рідного народу. А його самого, втомленого тяжкою життєвою мандрівкою, на Чернечій горі над Дніпром-Славутою приголубили слава і безсмертя…















…Урочисто, піднесено, проникаючи до глибини дитячих душ, звучить у виконанні учнів 6 класу «Реве та стогне Дніпр широкий»
Вікторія Мазуренко,
класний керівник 6 класу
Переглядів: 323 | Додав: school | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
БК© 2016
календар
«  Березень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Пошук по сайту
Контакти
08340
Київська область
Бориспільський р-н
с.Гнідин,
вул. Заводська 7
т/ф.(045 95)4-11-43 директор

4-16-09 секретар
4-16-08 заступники
4-16-11 бухгалтерія
4-16-10 каб.інформатики

Пишіть нам!