Життя солдатське. - 7 Жовтня 2014 - Сайт Гнідинської ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Петра Яцика
Четвер, 08.12.2016, 22:06


Головна Реєстрація Вихід Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
 
Меню сайту
Опитування
Оцініть мій сайт
1. Відмінно
2. Жахливо
3. Добре
4. Непогано
5. Погано
Всього відповідей: 393
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 
1
1
Головна » 2014 » Жовтень » 7 » Життя солдатське.
22:23
Життя солдатське.

        6 жовтня, в понеділок, навчально-виховний процес для учнів 10 та 11 класів Гнідинської школи почався незвично. Для них керівник гуртка «Пішохідний туризм» Олександр Сергійович Давидов організував екскурсію до військової частини, яка забезпечує зв’язком увесь Київський військовий округ. Він разом із вчителем історії В’ячеславом Віталійовичем Яременком та вчителем фізичного виховання Василем Гнатовичем Митяєм розробили і проклали на карті пішохідний маршрут протяжністю 6 км. Перед виходом до групи туристів приєдналися заступник директора з виховної роботи Любов Василівна Прядко та керівник хорового гуртка Юлія Анатоліївна Павлівська, яка за сумісництвом стала ще й нашим фотокореспондентом. Нагадавши безпечні правила поведінки, рушили в дорогу.
       Вона була неблизькою, але цікавою і веселою. Не зоглядівшись, група дійшла до воріт військової частини, де на неї вже чекав замполіт, майор Олексій Анатолійович Чуприна (тато учня 3-Б класу Єгора). Він опікувався нами весь час, доки тривала екскурсія.

        Територія військової частини вразила всіх своєю чистотою і охайністю: охайні доріжки, прибране листя, все підфарбоване, полагоджене. Видно, що в цій частині живуть і служать небайдужі люди. Адже в часи недофінансувань, скрути, вони змогли зробити зі свого робочого місця чарівне затишне гніздечко. Ми дивилися навколо і дивувалися: онде на високому дереві лелека, а попереду − українське село в мініатюрі. Тут і хатки під соломою, і церква з банями, і млин, і перелази. А поруч, біля входу в казарму, справжнє озеро з качечкою і фонтан. От вам і «солдафони». Насправді ж люди з безмежно широкою душею, добрим серцем, сповненим трепетною любов’ю до українських традицій, і золотими руками служать у цій військовій частині, служать і охороняють наш спокій.

 

 

    Вражені побаченим, прямуємо до казарми. На порозі, як і годиться, туристів зустрічає господар, командир частини, підполковник Володимир Миколайович Богдан. Він запрошує нас у свої пенати. А тут скільки для нас дива-дивного… Шафи великі і малі, циферблати, датчики, дроти, стрілочки і ще повно різного начиння. Виявляється – це спеціальна, високоточна апаратура, яка може забезпечувати зв’язком наших військових за тисячі кілометрів, а лейтенант Ігор Ігорович Волонюк все про все знає, розповідає нам без запинки, чітко відповідає на всі запитання. Ходимо, роздивляємося і зустрічаємо знайому нам людину, Любов Федорівну − маму випускниць школи Оксани та Інни Комендяк. Виявляється, вона тут працює зв’язківцем.
       Потім слово бере ще один «екскурсовод», наш односелець, Володимир Андрійович Галатенко. Він знайомить нас із солдатським побутом, показує тренувальну залу, місце, де зберігається зброя, кімнату самопідготовки.

 

 

      А на подвір’ї школярів уже чекав капітан Максим Олегович Борисенко, який опікується технічним забезпеченням частини. І хлопці, і дівчата з цікавістю розглядали автомобілі «КамАЗ» та «Урал», уважно слухали розповідь про надзвичайні ситуації, до яких іноді потрапляють постачальники.
      Далі по курсу − солдатська їдальня. Там нас нагодували смачним гарячим борщем, тушкованою картоплею та салатом і напоїли компотом. Чемно подякувавши за гостинність, за науку, за добрі слова і запрошення приходити ще, зробивши кілька фото на згадку, ми вирушили в зворотному напрямку.
        По дорозі додому, згідно з усіма правилами туристів, розклали багаття, наварили запашного чаю та посмакували підсмаженим хлібом і сосисками, якими нас забезпечила Тетяна Михайлівна − мама Дарини Галатенко. Опісля пограли у м’яча, посміялися, а дехто й поспівав. І звичайно ж обмінялися враженнями від побаченого, прийшовши до висновку, що солдатське життя не таке вже й страшне, як про нього звикли говорити. Труднощі? Звичайно, вони є. Але ж справжні чоловіки повинні вчитись їх долати, щоб стати захисниками Вітчизни.

    Втомлені і натхненні, вкотре намилувавшись краєвидами рідного Гнідина згори, ми прибули до школи.       

Любов Василівна Прядко,
заступник директора з виховної роботи

 

 

 

Переглядів: 218 | Додав: school | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
БК© 2016
календар
«  Жовтень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Пошук по сайту
Контакти
08340
Київська область
Бориспільський р-н
с.Гнідин,
вул. Заводська 7
т/ф.(045 95)4-11-43 директор

4-16-09 секретар
4-16-08 заступники
4-16-11 бухгалтерія
4-16-10 каб.інформатики

Пишіть нам!