ПОРАДИ БАТЬКАМ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

Хотілося сказати кілька слів не про дітей а про нас дорослих про наше ставлення до їхніх успіхів і що важливіше до їхніх невдач. Шкода, але ми, батьки, часто нетерплячі  збуджені, хоча виправдовуємося хорошими намірами. Ми з перших днів їхнього навчання чекаємо від них дуже багато( їх самоорганізації( «Як це ти не пам’ятаєш, що загадувала вчителька», «Знову твій одяг і твої речі по всьому класу!», відповідальності за свої вчинки) І все це призводить до виправдань дітей, нашого роздратування, з’ясування стосунків, покарання - все це додаткові стресові ситуації, постійний дитячий біль від непорозуміння та образи.

Тож пам’ятайте, любі тата і мами, що будь-яка навичка вимагає часу. Чим більші наші старання, чим більше уваги ми приділяємо дітям, тим вищий батьківський рівень домагань, тим більша надія і бажаніша наша нагорода-добрі оцінки та усміхнена здорова дитина.

Велике значення для психічного та фізичного здоров’я вашої дитини має правильний режим дня. Адже більшість навчального поцесу проходить за девізом «повинен»,а не на тому, чого «хоче» дитина. І як важливо в цей момент пам’ятати про потребу дитини в розслабленні, відпочинку і переключенні на інші види діяльності.

Пам’ятайте! У цьому віці досить важливу річ відіграє сон, який повинен становити не менше 10 годин на добу, а бажано 12 годин.

Тож не поспішайте відразу після школи садовити дитину до уроків. Дайте ій відпочити(поспати). Найкращий час для приготування до уроків з 15-16 годин(хоча потрібно враховувати ще й психологічну  активність головного мозку саме конкретної дитини, яку можна виявити в психологічному кабінеті школи). Заняття ввечері безрезультатні, завтра доведеться все починати спочатку . Не змушуйте дитину готувати уроки за один раз. Після 20 хвилин занять необхідна перерва. Перерви не повинні  бути тривалими – достатньо 5 хвилин, якщо вони заповнені фізичним навантаженням. Але потрібно пам’ятати і про те, що дитина у 6-7 віці ще не вміє достатньо точно розподіляти увагу, надмірно напружується, бо будь-який вид діяльності є для неї новим, швидко втомлюється. А тому, як наслідок багато помилок і помарок. Звичайно потрібно вимагати, щоб домашнє завдання було виконано чисто, акуратно. Але всі ці вимоги повинні залишатися в межах можливостей дитини.

Не мають рацію ті батьки, які примушують переписувати домашні завдання по 10 разів. Досягнувши навіть невеликих успіхів, можна закріпити їх наступного дня. «ривки» ж не приносять позитивного ефекту.

В один день першокласник із сльозами на очах перепише роботу десять разів, а завтра виконає завдання недбало, оскільки батьки були зайняті  і не перевірили якість роботи. Тобто так ніяка відповідальність за вчинену дію не сформується.

 Присутні під час виконання домашнього завдання батьки підбадьорюють дитину, пояснюють, якщо дитина щось незрозуміла чи забула, але не виконують її завдання самостійно. У вашій голові повинна жити одна думка : «Моя дитина першокласник, а не я, мій час пройшов»

Якщо ви дотримаєтесь цих порад у виховані - ваша дитина виросте врівноваженою та спокійною. Успіхів вам!